Ты родил меня в Иисусе и открылся мне Отцом.
Лично напитавши Словом Внутрь излил Свой Дух Святой.
Ангелов ко мне приставил, Чтоб я безопасно рос,
И мои пелёнки гладил, - Утирал сопливый нос.
Говорил со мной в безмолвии, Объясняя, что и как.
На ноги меня поставил и сказал: «Иди. Вот так».
А чтоб я не заблудился И из дома не ушёл –
Ты мне дал игрушек много И расширил Божий Дом.
От греха дал оправданье, а от соблазна – совет.
Чтоб не глупым – дал Свой Разум, Чтоб не тёмным – дал свой Свет.
Показал, что жизнь без Бога – это скрежет, плачь и ад;
И что только вместе с Богом ты прекрасен, свеж и рад.
Сергей Дегтярь,
Eghmjm
Только во мраке материализма душа может увидеть славу своего Создателя. Потому что свет нельзя увидеть иначе, как только во тьме. Это величайшее чудо Присутствующего сокрыто во мраке и его нужно обязательно раскрыть.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
